1-е Послание коринфянамГлава 1 |
1 |
2 обращаюсь к церкви Божьей в Коринфе, к святым людям во Христе Иисусе, призванным стать людьми Божьими, и ко всем, кто повсюду взывает к имени Господа Иисуса Христа, Господа их и нашего. |
3 Благодать вам и мир от Бога, Отца нашего, и Господа нашего Иисуса Христа. |
4 |
5 потому что через Него вы стали богаты всем — словом и знанием. |
6 Всё это является подтверждением того, что мы проповедовали вам истину о Христе. |
7 Поэтому сейчас, находясь в ожидании второго пришествия нашего Господа Иисуса Христа, у вас нет недостатка ни в каком даре. |
8 Он будет источником ваших сил до самого конца, чтобы вы оставались праведными в день прихода нашего Господа Иисуса Христа. |
9 Бог, Который призвал вас разделить Свою жизнь с Его Сыном, Иисусом Христом, Господом нашим, — верен. |
10 |
11 Братья и сёстры, мне стало известно от домашних Хлои, что среди вас ссоры. |
12 Вот что я имею в виду: один из вас говорит: |
13 Разве Христос разделился? Разве Павел был распят за вас? Разве были вы крещены именем Павла? |
14 Я благодарю Бога, что не крестил никого из вас, кроме Криспа и Гаия, |
15 так что никто не может сказать, что вы были крещены моим именем. |
16 Я крестил также домашних Стефана, что же касается остальных, я не помню никого, кто ещё был мной крещён. |
17 Христос послал меня не крестить, а проповедовать Благовестие без премудрости в речах, чтобы крест Христа не утратил своей силы. |
18 |
19 Как сказано в Писаниях: |
20 |
21 В Своей мудрости Бог сделал мир неспособным познать Его через мирскую мудрость. Поэтому с помощью «глупости» того учения, которое мы проповедуем, Бог спасает тех, кто верит. |
22 Иудеи требуют чудесных знамений, а язычники ищут мудрости, |
23 мы же проповедуем, что Христос был распят, и это учение оскорбительно для иудеев, а язычники считают его глупостью. |
24 Для тех же, кто был избран Богом, как для иудеев, так и для язычников, учение состоит в том, что Христос — сила и мудрость Божья. |
25 Даже «глупость» Божья превосходит мудрость человеческую, а «слабость» Божья сильнее человеческой силы! |
26 Вспомните же о том, когда вы были призваны Богом, братья и сёстры. Не многие из вас были мудрыми по человеческим канонам, не многие из вас были влиятельными людьми, не многие из вас были из знатного рода. |
27 Однако, несмотря на это, Бог избрал неразумных, чтобы устыдить мудрецов, и слабых, чтобы устыдить сильных. |
28 Бог избрал униженных и презренных, тех, кого мир считает «ничтожными», чтобы обратить в прах «важных» |
29 и чтобы никто не возгордился в присутствии Бога. |
30 Но Он — источник вашей жизни в Иисусе Христе, Который стал по воле Бога нашей мудростью, праведностью, святостью и нашим искуплением. |
31 Поэтому в Писаниях сказано: |
1-е до коринтянРозділ 1 |
1 |
2 Божій Церкві, що в Кори́нті, посвяченим у Христі Ісусі, покли́каним святим, зо всіма́, що на всякому місті приклика́ють Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа, їхнього і нашого, — |
3 благода́ть вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! |
4 |
5 бо ви всім збагати́лися в Ньому, — словом усяким і всяким знання́м, |
6 бо свідо́цтво Христове між вами утверди́лось, |
7 так що не маєте недоста́чі в жоднім да́рі благода́ті ви, що очікуєте з'я́влення Господа нашого Ісуса Христа. |
8 Він вас утвердить до кінця неповинними бути дня Господа нашого Ісуса Христа! |
9 Вірний Бог, що ви через Нього покли́кані до спільноти́ Сина Його Ісуса Христа, Господа нашого. |
10 |
11 Бо стало відо́мо мені про вас, мої браття, від Хло́їних, що між вами супере́чки. |
12 А кажу́ я про те, що з вас кожен говорить: я ж Па́влів, а я Аполло́сів, а я Ки́фин, а я Христів. |
13 Чи ж Христос поділився? Чи ж Павло був розп'я́тий за вас? Чи в Павло́ве ім'я́ ви христились? |
14 Дякую Богові, що я ані одно́го з вас не христив, окрім Крі́спа та Га́я, |
15 щоб ніхто не сказав, ніби я охристив був у йме́ння своє. |
16 Охристив же був я й дім Степанів; більш не знаю, чи христив кого іншого я. |
17 Бо Христос не послав мене, щоб христити, а звіщати Єва́нгелію, і то не в мудрості слова, щоб безсилим не став хрест Христа. |
18 |
19 Бо написано: „Я погублю́ мудрість премудрих, а розум розумних відки́ну!“ |
20 Де мудрий? Де книжник? Де дослі́дувач віку цього́? Хіба Бог мудрість світу цього́ не змінив на глупо́ту? |
21 Через те ж, що світ мудрістю не зрозумів Бога в мудрості Божій, то Богові вгодно було́ спасти віруючих через ду́рість проповіді. |
22 Бо й юдеї жадають ознак, і греки пошу́кують мудрости, |
23 а ми проповідуємо Христа розп'я́того, — для юдеїв згі́ршення, а для греків — безу́мство, |
24 а для самих покликаних юдеїв та греків — Христа, Божу силу та Божу мудрість! |
25 Бо Боже й немудре — розумніше воно від людей, а Боже не́мічне — сильніше воно від людей! |
26 Дивіться бо, браття, на ваших покликаних, що небагато-хто мудрі за ті́лом, небагато-хто сильні, небагато-хто шляхе́тні. |
27 Але Бог вибрав немудре світу, щоб засоро́мити мудрих, і не́мічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне, |
28 і про́стих світу, і погорджених, і незначни́х вибрав Бог, щоб значне́ зні́вечити. |
29 так щоб не хвалилося перед Богом жодне тіло. |
30 А з Нього ви в Христі Ісусі, що став нам мудрістю від Бога, — пра́ведністю ж, і освя́ченням, і відку́пленням, |
31 щоб було, як написано: „Хто хва́литься, нехай хва́литься Господом!“ |
1-е Послание коринфянамГлава 1 |
1-е до коринтянРозділ 1 |
1 |
1 |
2 обращаюсь к церкви Божьей в Коринфе, к святым людям во Христе Иисусе, призванным стать людьми Божьими, и ко всем, кто повсюду взывает к имени Господа Иисуса Христа, Господа их и нашего. |
2 Божій Церкві, що в Кори́нті, посвяченим у Христі Ісусі, покли́каним святим, зо всіма́, що на всякому місті приклика́ють Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа, їхнього і нашого, — |
3 Благодать вам и мир от Бога, Отца нашего, и Господа нашего Иисуса Христа. |
3 благода́ть вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! |
4 |
4 |
5 потому что через Него вы стали богаты всем — словом и знанием. |
5 бо ви всім збагати́лися в Ньому, — словом усяким і всяким знання́м, |
6 Всё это является подтверждением того, что мы проповедовали вам истину о Христе. |
6 бо свідо́цтво Христове між вами утверди́лось, |
7 Поэтому сейчас, находясь в ожидании второго пришествия нашего Господа Иисуса Христа, у вас нет недостатка ни в каком даре. |
7 так що не маєте недоста́чі в жоднім да́рі благода́ті ви, що очікуєте з'я́влення Господа нашого Ісуса Христа. |
8 Он будет источником ваших сил до самого конца, чтобы вы оставались праведными в день прихода нашего Господа Иисуса Христа. |
8 Він вас утвердить до кінця неповинними бути дня Господа нашого Ісуса Христа! |
9 Бог, Который призвал вас разделить Свою жизнь с Его Сыном, Иисусом Христом, Господом нашим, — верен. |
9 Вірний Бог, що ви через Нього покли́кані до спільноти́ Сина Його Ісуса Христа, Господа нашого. |
10 |
10 |
11 Братья и сёстры, мне стало известно от домашних Хлои, что среди вас ссоры. |
11 Бо стало відо́мо мені про вас, мої браття, від Хло́їних, що між вами супере́чки. |
12 Вот что я имею в виду: один из вас говорит: |
12 А кажу́ я про те, що з вас кожен говорить: я ж Па́влів, а я Аполло́сів, а я Ки́фин, а я Христів. |
13 Разве Христос разделился? Разве Павел был распят за вас? Разве были вы крещены именем Павла? |
13 Чи ж Христос поділився? Чи ж Павло був розп'я́тий за вас? Чи в Павло́ве ім'я́ ви христились? |
14 Я благодарю Бога, что не крестил никого из вас, кроме Криспа и Гаия, |
14 Дякую Богові, що я ані одно́го з вас не христив, окрім Крі́спа та Га́я, |
15 так что никто не может сказать, что вы были крещены моим именем. |
15 щоб ніхто не сказав, ніби я охристив був у йме́ння своє. |
16 Я крестил также домашних Стефана, что же касается остальных, я не помню никого, кто ещё был мной крещён. |
16 Охристив же був я й дім Степанів; більш не знаю, чи христив кого іншого я. |
17 Христос послал меня не крестить, а проповедовать Благовестие без премудрости в речах, чтобы крест Христа не утратил своей силы. |
17 Бо Христос не послав мене, щоб христити, а звіщати Єва́нгелію, і то не в мудрості слова, щоб безсилим не став хрест Христа. |
18 |
18 |
19 Как сказано в Писаниях: |
19 Бо написано: „Я погублю́ мудрість премудрих, а розум розумних відки́ну!“ |
20 |
20 Де мудрий? Де книжник? Де дослі́дувач віку цього́? Хіба Бог мудрість світу цього́ не змінив на глупо́ту? |
21 В Своей мудрости Бог сделал мир неспособным познать Его через мирскую мудрость. Поэтому с помощью «глупости» того учения, которое мы проповедуем, Бог спасает тех, кто верит. |
21 Через те ж, що світ мудрістю не зрозумів Бога в мудрості Божій, то Богові вгодно було́ спасти віруючих через ду́рість проповіді. |
22 Иудеи требуют чудесных знамений, а язычники ищут мудрости, |
22 Бо й юдеї жадають ознак, і греки пошу́кують мудрости, |
23 мы же проповедуем, что Христос был распят, и это учение оскорбительно для иудеев, а язычники считают его глупостью. |
23 а ми проповідуємо Христа розп'я́того, — для юдеїв згі́ршення, а для греків — безу́мство, |
24 Для тех же, кто был избран Богом, как для иудеев, так и для язычников, учение состоит в том, что Христос — сила и мудрость Божья. |
24 а для самих покликаних юдеїв та греків — Христа, Божу силу та Божу мудрість! |
25 Даже «глупость» Божья превосходит мудрость человеческую, а «слабость» Божья сильнее человеческой силы! |
25 Бо Боже й немудре — розумніше воно від людей, а Боже не́мічне — сильніше воно від людей! |
26 Вспомните же о том, когда вы были призваны Богом, братья и сёстры. Не многие из вас были мудрыми по человеческим канонам, не многие из вас были влиятельными людьми, не многие из вас были из знатного рода. |
26 Дивіться бо, браття, на ваших покликаних, що небагато-хто мудрі за ті́лом, небагато-хто сильні, небагато-хто шляхе́тні. |
27 Однако, несмотря на это, Бог избрал неразумных, чтобы устыдить мудрецов, и слабых, чтобы устыдить сильных. |
27 Але Бог вибрав немудре світу, щоб засоро́мити мудрих, і не́мічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне, |
28 Бог избрал униженных и презренных, тех, кого мир считает «ничтожными», чтобы обратить в прах «важных» |
28 і про́стих світу, і погорджених, і незначни́х вибрав Бог, щоб значне́ зні́вечити. |
29 и чтобы никто не возгордился в присутствии Бога. |
29 так щоб не хвалилося перед Богом жодне тіло. |
30 Но Он — источник вашей жизни в Иисусе Христе, Который стал по воле Бога нашей мудростью, праведностью, святостью и нашим искуплением. |
30 А з Нього ви в Христі Ісусі, що став нам мудрістю від Бога, — пра́ведністю ж, і освя́ченням, і відку́пленням, |
31 Поэтому в Писаниях сказано: |
31 щоб було, як написано: „Хто хва́литься, нехай хва́литься Господом!“ |